Тиха елегія, Володимир Підпалий
Коли мене питають: «Любиш ріки,
річки, і річечки, і потічки?» -
відмовчуюсь: вони в мені навіки,
а для мого народу на віки...
Коли мене запитують: «Народу
чи зможеш прислужитись, як і де?» -
мовчу: на ясні зорі, на тихі води
хай випадкове слово не впаде...
Коли мене питають: «Любиш землю,
степи, озера, яблуні в саду? » -
Я знов мовчу: від них не відокремлю
себе й тоді, як в землю перейду ...
Коли мене питають: «Рідну мову
чи зміг би поміняти на чужу?» -
моя дружина сину колискову
співає тихо... Краще не скажу...
Коли мене питають: «Україну
чи зможеш ти забуть на чужині?» -
кричу: «Кладіть отут у домовину
живим!.. О д н а к о в і с і н ь к о мені...»