Термінологічний словник (укр.літ. 7 клас)
Акровірш – поетичний твір, у якому початкові літери кожного рядка прочитувані з гори вниз, утворюють слово чи фразу.
Алегорія – уявне приховування реальних осіб, явищ і предметів за іншими художніми образами.
Віршована мова – це впорядкована ритмічна мова.
Діалог – розмова двох або кількох персонажів.
Драматичний твір (п’єса) – це художній твір, написаний спеціально для сценічної постановки в театрі. Він складається з діалогів, монологів, полілогів, ремарок.
Епітет – художнє, образне означення, яке підкреслює у зображуваному особливу рису.
Загадка – влучне, образне запитання, в якому натякається на відповідь, або прихований опис предметів і явищ, який потребує відповіді.
Казка – оповідання про вигадані та фантастичні пригоди героїв. Види казок про тварин, фантастично-героїчні, побутові.
Коломийки — українська-гуцульська народна пісня, типу частівки.
Легенда – придумана оповідь про якусь подію, особу, явище, походження назви, оповите фантастикою, казковістю.
Ліричний герой – це образ такої людини, думки, почуття й переживання якої розкриває поет у ліричному творі.
Літературна казка – казка, складена однією людиною, письменником.
Літописи – записи у хронологічній послідовності історичних подій.
Метафора – називання одного предмета через опис ознак іншого, чи контрастного.
Міфи – перекази про незрозумілі явища природи, історичні події, богів, героїв, рослин, тварин.
Мова автора – розповідь про події та героїв від імені оповідача.
Монолог – висловлення одного героя.
Образ – особливе поетичне слово (або група слів), яке виражає своєю красою, незвичайністю, загадковістю.
Оповідання – невеликий прозовий твір, у якому розповідається про якийсь епізод з життя одного персонажа.
Персоніфікація – це уподоблення речей, явищ, рослин, тварин людським якостям.
Порівняння – це пояснення одного предмета, явища через зіставлення його з іншими подібними.
Портрет у художньому творі – це словесний опис зовнішності персонажа.
Приказки – короткий образний вислів, у якому на висновок лише натякається.
Прислів’я – короткий влучний образний народний вислів з повчальними висновками.
Прозова мова – мова, що має вільний, неорганізований ритм, нагадує розмовну мову.
Ремарка – короткі пояснення автора у драматичному творі про час, місце дії, зовнішність дійових осіб, їхню поведінку.
Рима – це співзвучність закінчень рядків у віршах.
Складові частини сюжету: зачин (зав’язка) – початок розповіді у творі; розвитку дії (основної частини) – послідовне розгортання наступних подій; розв’язки (кінцівки) – завершення підсумкової події.
Строфа – кілька віршованих рядків, виділених у групу.
Сюжет – це основна подія чи кілька подій, які описані чи про які розповідається у творі.
Тема твору – основне питання, яке висвітлюється в художньому творі.
Фольклор – усна народна творчість.