Розглянемо одиничне (тригонометричне) коло, центр якого розташований у точці
і радіус якого дорівнює 1 (див. рисунок).

Нехай точка P0 — це точка (1; 0). Кожну іншу точку кола можна дістати поворотом P0 навколо початку координат. Будемо вважати від’ємним напрямок повороту за годинниковою стрілкою, додатним — проти.
Точку, яку дістанемо поворотом P0 навколо початку координат на кут
, назвемо
. Очевидно, що значення
можуть бути від
до
, причому кути, міри яких відрізняються на
,
, дають на колі одну й ту саму точку. Наприклад:
,
.
Введемо означення:
;
;
;
.
Значення
,
,
,
залежить тільки від кута
.
Для
ці означення дають той самий результат, що й означення за допомогою елементів прямокутного трикутника.
Якщо означення
,
,
,
уведені таким чином, то очевидно, що ми дістали числові функції. Дійсно, кожному значенню
відповідає єдине значення
і
. Також кожному дійсному значенню
,
, відповідає єдине значення
і кожному значенню
,
, відповідає єдине значення
.
Проведемо дотичну t до одиничного кола в точці
(див. рисунок нижче). Вона називається лінією тангенсів, тому що ордината точки перетину прямої
із прямою t дорівнює тангенсу кута
.
Проведемо дотичну q до одиничного кола в точці
(див. рисунок на с. 73). Для довільного числа
,
, абсциса точки перетину прямої
з прямою q дорівнює котангенсу кута
. Тому пряма q називається лінією котангенсів.


Співвідношення між тригонометричними функціями одного аргументу
1)
;
2) 
;
3) 
;
4) 
;
5) 
;
6) 
.
Основою для виведення решти формул є формули додавання:
;
;
;
;
;
.
Формули зведення
Формули зведення допомагають виразити значення тригонометричних функцій кутів вигляду
,
,
,
через функції кута
(табл. 1). Відповідні формули легко запам’ятати, користуючись такими правилами:
1) якщо аргумент функції має вигляд
або
, назва функції змінюється на кофункцію (синус на косинус, тангенс на котангенс і навпаки), а якщо аргумент має вигляд
,
, назва функції не змінюється;
2) перед утвореною функцією ставиться той знак, який має початкова функція, якщо
— кут у І чверті.
Використовуючи ці формули, а також періодичність тригонометричних функцій (див. нижче) можна значення тригонометричної функції довільного кута звести до значення функції гострого кута.

Формули суми і різниці однойменних тригонометричних функцій
;
;
;
;
;
.
Формули перетворення добутку тригонометричних функцій на суму
;
;
.
Формули подвійного аргументу
;
;
;
;
.
Формули половинного аргументу
;
;
;
.
Формули перетворення синуса і косинуса кута через тангенс половини цього кута
;
;
.
