Шолом Алейхем народився 2-го березня 1859 року в Україні в місті Переяславі (тепер Переяслав-Хмельницький ). Більша частина його життя пройшла в Україні. Чимало сторінок його повістей і оповідань присвячено описам української природи; його герої, як і він сам, добре знають українські пісні, вірші великого Кобзаря - Т. Г. Шевченка, із їхніх уст часто сипляться українські приказки, прислів’я.

Його батько був багатою людиною, але раптово розорився, коли майбутній письменник був лише дитиною. Це було перше нещастя в житті хлопчика. Але, як відомо, горе не ходить одне, а відкриває двері для інших бід. Отож, скоро прийшло інше лихо, яка забрало життя його матері під час холери. Та і на цьому трагедія не закінчилася. В їхнє жиитя ввійшла інша жінка - зла мачуха, яка завжди намагалася образити свого пасинка. Один тільки Бог знає, скільки сліз пролив Шолом-Aлейхем, ховаючись від своєї мачухи у темних закутках їхнього будинку. Але врешті-решт він знайшов спосіб її утихомирити. Маленький Шолом склав цілий список всіх образ, якими мачуха його обдаровувала, і, чудово копіюючи її інтонацію і жести, читав всім, хто захоче послухати. Мачуха так само сміялася, як і решта людей, але вона зрозуміла, що має справу не з простим хлопчиком.

Йоган Крістоф Фрідріх Шіллер народився в Німеччині в той час, коли країна була поділена на дрібні герцогства. У кожному мало місце беззаконня герцогів. У творах Шіллера, який потерпав від подібного свавілля, порушувалась проблема деспотизму, залежності однієї людини від волі іншої, викривався цинізм тиранів. Темі людської гідності присвячено баладу "Рукавичка".

Драма «Розбійники» складається з п’яти дій, п’ятнадцяти сцен. На першій сторінці її Шіллер поставив слова: «Місце дії - Німеччина». Цим він прямо говорив, що зло, яке викривається в п’єсі, відбувається не в будь-якій віддаленій країні (куди з остраху переслідувань звичайно переносили дію багато його сучасників), а шаленіє на німецькій землі. У перших же сценах виникає гострий драматичний конфлікт.

Балади «Рукавичка», «Кубок», «Рицар Тогенбург», «Івікові журавли» виходили з загальної думки, яка нерідко була сформульована як повчальний висновок. Балада «Рукавичка» спрямована проти лицарства. Нерозумно демонструвати кохання до прекрасної дами, жертвуючи власним життям в ім’я примхи. У баладі зображений король, оточений придворними «перед своїм звіринцем «. Змах рукою - і на арену виходять тигр і лев, ще змах - і виступають «два барса дружною четою». З балкона падає жіноча рукавичка і світська красуня «c лицемерною и колкою улыбкой» звертається до шанувальника.

Якось Фрідріх Шиллер сказав, що знає, як уберегти людей від падіння. Для цього потрібно закрити своє серце для слабості. Глибина даного виречення стає більше прозорої, якщо вдивлятися в образ німецького поета-романтика Фрідріха Шиллера. Він був відомим гуманістом, багато думав над змістом людського життя. Сучасники Шиллера повністю втратили щирість і відкритість у відносинах із ближніми й жили вже не по вірі, а з розрахунку, бачачи в людях не друзів, а майже ворогів. Шиллер був проти розквіту такого кричущого індивідуалізму й невір’я. Драма “Розбійники” - це перший драматичний добуток Шиллера. Юному генієві вдалося створити дуже цікаву п’єсу, що і сьогодні актуальна. У драмі показане протистояння синів графа Мора - Франка й Карла, які є носіями двох діаметрально протилежних світів. Карл - втілення романтичного погляду на життя. Він ненавидить злиденність навколишнього життя й з відразою й презирством ставиться до лицемірів, які лестять могутнім володарям, одночасно пригноблюючи бідних людей. Карл не бажає жити за законами, які використають у своїх інтересах ошуканці й лиходії. Карл Мор говорить так: “Закон змушує плазувати те, що повинне літати орлом”. Але в глибині душі юнак залишається доброю й чистою людиною.

Свою статтю про митця, творчість якого ми починаємо вивчати, російський письменник, літературознавець Костянтин Паустовський почав такою фразою: “В одной из сказок Андерсена засохший розо-вьш куст покрнвается среди жестокой зимы белыми ду-шистыми цветами. Потому что кнему прикоснулась добрая человеческая рука. Зта сказка могла бы бить написана о Фридрихе Шиллере». Точно і прекрасно сказано. Звернення до творів Шиллера завжди облагороджує людину.

Просвітники стверджували, що світ, в якому ми живемо, прекрасний та досконалий, влаштований гармонійно та раціонально. Природа обдарувала людину - досконале створіння - різноманітними талантами та здібностями. У суспільстві людей мають об’єднувати братні почуття та взаємна повага. Просвітники вважали, що у Всесвіті діють універсальні закони. Людина буде щаслива тоді, коли пізнає їх і влаштує своє життя відповідно до них.

У центрі драми Шиллера Вільгельм Телль - образ, взятий із легенди, якому автор надав психологічно складного характеру Телль - людина проста і ми-ролюбива, він навіть відмовляються прийти на зібрання на Рютлі. Зіткнувшись із самоуправством Геслера, він переживає напружену внутрішню боротьбу. Героїчний вчинок Вільгельма Телля, здійснений після сумнівів і тривог, приводить його до виправдання своїх дій. Своїм життям Шиллер довів, що людина може і має формувати себе, виховувати в собі найкращі людські якості. Шиллер попри всі життєві негаразди зумів стати вільним і вільно творив. Його ім’я уславили чудові елегії та балади, історичні драми. Літературна спадщина Шиллера та його праці з теорії естетики не втратили своєї цінності й для сучасного читача.

Жахлива то була картина - Німеччина 18 століття. Герцогством Вюртембурзьким правив Карл, пихатий володар, який прагнув перетворити свою резиденцію на другий Версаль. Він видавав себе за освіченого монарха. За його ініціативою була створена герцогська школа, в яку “мав честь” потрапити юний Фрідріх. Система навчання була спрямована на виховання залежних, позбавлених власної думки людей. Школу прозвали “плантацією рабів”. І, щоб не заглушити у собі прекрасні пориви душі, юнак почав шукати розраду у літературі. Лессінг, Клінгер, Віланд, Бюргер, Гете, Шуберт - ось імена, завдяки яким народився новий гекій німецької літератури.