Шкільний твір По романі Дж. Селінджера “Над прірвою в житі”. Творчість американського письменника Дж. Селінджера доводиться на середину XX століття, але його добутки близькі й зрозумілі сучасної молоді. Селінджера дуже хвилювала проблема становлення парубка, його складного духовного миру. Роман “Над прірвою в житі” повністю присвячений аналізу життя й учинків головного героя, юнака Холдена Колфілда, що намагається знайти своє місце в житті. Найбільше на світі Холден боїться стати таким, як всі дорослі. Він уже був виключений із трьох коледжів за неуспішність. Холден не хоче вчитися лише для того, щоб “працювати в якій-небудь конторі, заробляти безліч грошей і їздити на роботу в машині або в автобусах по Медісон - авенго, і читати газети, і грати в бридж всі вечори, і ходити в кіно…”. Життя більшості забезпечених американців неприйнятна для -Холдена, тому що вона, на його думку, несправжній і ілюзорна, Юнак багато читає, намагаючись у книгах знайти відповіді на свої питання.

Шкільний твір по роману Дж. Селінджера “Над прірвою в житі”.
Якщо хтось кликав когось
Крізь густе жито,
І когось обійняв хтось,
Що з його візьмеш?
І яка нам турбота,
Якщо в межі
Цілувався з кимсь хтось
Увечері в житі!..
Р. Берні

“Над прірвою в житі” - центральний добуток прози Селінджера, над яким автор працював ще під час війни. Перед нами Америка початку 50-х років, тобто післявоєнного часу, настроям якого відповідає психологічна атмосфера роману. Селінджер вибирає форму роману-сповіді, саму експресивну з можливих романних форм. Сімнадцятилітній Холден Колфілд, головний герой оповідання, перебуваючи на лікуванні в санаторії для нервових хворих, розповідає про те, що з ним відбулося біля року тому назад, коли йому було шістнадцять років. Автор знайомить читача з героєм у момент гострої моральної кризи, коли зіткнення з навколишніми виявилося для Холдена нестерпним. Зовні цей конфлікт обумовлений декількома обставинами. По-перше, після багатьох нагадувань і попереджень Холдена виключають за неуспішність із Пенси, привілейованої школи, - йому має бути нерадісний шлях додому, у Нью-Йорк. По-друге, Холден оскандалився і як капітан шкільної фехтувальної команди: по неуважності він залишив у метро спортивне спорядження своїх товаришів, і цілій команді ні із чим довелося вертатися в школу, оскільки неї зняли зі змагань. По-третє, Холден сам дає всякі підстави для складних взаємин з товаришами. Він дуже соромливий, уразливий, нелюб’язний, найчастіше буває просто грубий, намагається дотримуватися глузливого, заступницького тону в розмові з товаришами.

Я познайомилася із творчістю видатного американського письменника Джерома Девіда Селінджера, майстри тонкого аналізу духовного миру людини. Роман “Над прірвою в житі” - центральний добуток прози Селінджера. Автор вибирає форму роману-сповіді, що допомагає нам краще зрозуміти щиросердечний стан головного героя. Сімнадцятилітній Холден Колфілд оповідає нам про переломні події свого життя. По-перше, хлопчика виключили вже із третьої по рахунку школи, і йому має бути нерадісне побачення з родителями. По-друге, Холден оскандалився і як капітан шкільної фехтувальної команди: він по неуважності забув все спортивне спорядження в метро й тим самим знеславив всю школу. По-третє, головний герой ніяк не може поладити й ужитися зі своїми товаришами. Його поводження буває часом жахливим: він грубий, уразливий, у відносинах Холдена з людьми відчувається глузування над навколишніми.

Що таке любов і хто її гідний? Із чого починається це почуття? Як його зберегти? Ці вічні питання хвилювали людство за всіх часів. Вони не залишили байдужими й французьким письменником Стендаля. Його новела “Ванина Ванини” - історія любові молодих італійців. Ми знайомимо з головною героїнею добутку на великосвітському балі, куди були запрошені самі чарівні жінки. Королевою вибрали князівну Ванину Ва-нини, що зачарувала всіх своєю красою. Молода князівна ще не була закохана, тому вона з легкістю заподіює біль жагуче, що полюбив її юнакові, Ливио Савелли. Увага князівни залучають тільки діяльні, рішучі чоловіки, здатні на вчинок. Ванина Ванини мріє про любов такої людини. Раптово розлітається звістка про втечу з міцності молодого карбонарія - борця за національне звільнення Італії. Ця подія хвилює уява головної героїні новели. Дев’ятнадцятирічну князівну оточують знатні й гарні юнаки. Але їх лощеный вид набрид Ванине Ванини. Гаряче закоханий Ливио Савелли теж здається дівчині нецікавою, нудною людиною, і вона відкидає його любов.

Недавно я прочитав новелу видатного французького письменника Проспера Мериме “Маттео Фальконе”. Донедавна мені здавалося, що справедливість і жорстокість несумісні, однак тепер я переконаний, що це не так. Важко визначити відношення до героїв новели. У кожному разі воно виявиться неоднозначним. Дія новели відбувається на острові Корсика. Головний герой оповідання - Маттео Фальконе. Це влучний стрілець, сильна й горда людина, теперішній корсиканець, що володіє твердим характером і непохитною волею. У Маттео є син - Фортунато, надія сім’ї. Хлопчик ховає в стозі сіна пораненого втікача - злочинця, якого переслідує поліція. З дивним для дитини спокойствием він зустрічає шістьох стрільців на чолі з їхнім сержантом. На розпити Фортунато відповідає, що нікого не бачив. Боятися йому нема чого, адже хлопчика захищають ім’я й репутація батька. Однак сержант пропонує Фортунато годинники в обмін на відомості про місцезнаходження втікача. Хлопчик погоджується, і злочинця заарештовують. Гордий Маттео Фальконе з жахом довідається про вчинок сина. Особливо важко Маттео пережити те, що бранець називає його будинок будинком зрадника. До глибини душі вражений случившимся, корсиканець не приймає вибачень Фортунато. Він веде хлопчика від будинку й вимагає, щоб той молився. Потім, незважаючи на прохання Фортунато про помилування, Маттео влучним пострілом убиває свого сина.

Учнівський твір за трагедією Йогана Гете «Фауст». Основоположник німецької літератури нового часу, мислитель і вчений, Йоган Вольфганг Гете в історії світо вої культури залишив свій слід передусім як поет. Творчіст-Гете віддзеркалила найважливіші тенденції і протирічч епохи. У підсумковому філософському творі-трагедії «Фа уст» митець виклав свої роздуми про сенс життя, який він вбачав у діяннях в ім’я людини. Трагедія «Фауст» - це пристрасне уславлення відвічного потягу людства до знання, істини, шлях пошуку якої поєднаний з трагічними помилками. Трагедія відкривається «Прологом на небі», де зіштовхуються два філософських погляди на сенс людського буття. Суперечка Бога з Мефістофелем про гідність людини, про її можливості і сенс існування закінчуються згодою Господа на експеримент, який Мефістофель збирається провести з доктором Фаустом. Оптимістичний погляд Бога, заснований на вірі в людський! розум, творчі сили, дозволяє творцю стверджувати, що Фауст залишиться вірним йому, а Мефістофель потрібний хіба для того щоб не давати людям заспокоюватися і задовольнятися малим:

Учнівський твір за казкою Гофмана «Малюк Цахес». Казка Гофмана «Малюк Цахес» - надзвичайно яскравий сатиричний твір, в якому автор розвиває відомий фольклорний мотив про чудодійне волосся. Добра фея Розабельверде із жалості дарує маленькій потворі Цахесу три чарівних волосинки, і тепер все талановите і значне, що робиться і мовиться у його присутності, приписується лише йому. Завдяки своїй чудесній обдарованості, Цахес робить блискучу кар’єру. У професорських колах його вважають за най-величнішого поета. Це й відкриває йому шлях до серця чудової Кандіди. Не менших успіхів досягає він і на суспільній арені. Цахес стає таємним радником, а потім і міністром. Невідомо, яких би ще висот досяг Цахес, коли б не втручання доброго мага Альпануса. За його допомогою Бальтазар вириває на голові Цахеса три чарівні волосинки. Після цього в усіх наче полуда з очей спадає, і, на подив його щирих прихильників, Цахес постає перед ними у всій своїй разючій потворності. Ставлення людей, які недавно плазували перед ним, здається Цахесу «революцією», «повстанням», «поваленням усіх основ». Рятуючись від глузувань, він кидається в срібний нічний горщик, і, занурившись у «стихію», що містилася в ньому, трагічно гине.

Шкільний твір за комедією Жана Батіста Мольєра «Міщанин-шляхтич». П’єса Жана Батіста Мольєра «Міщанин-шляхтич» була написана на замовлення короля, обуреного хвалькуватою поведінкою турецького посла. Але драматурга передусім хвилювала доля власної країни, і тому він вийшов далеко за рамки королівської пропозиції, написавши комедію, яка стала пародією на буржуа і дворянство тогочасної Франції. Головна дійова особа твору - буржуа Журден, який схиляється перед дворянством і мріє потрапити до аристократичного середовища. Йому здавалося, що, коли він підніметься по сходинках до вищого світу, його будуть більше поважати, він буде людиною «першого сорту».