Кохання... Найсвітліше і найтаємничіше, найсолодше і найболючіше, сотні разів оспіване і щоразу інше людське почуття. Життя закоханого перебігає в не­звичному вимірі. Поруч із дорогою людиною час стрімко збігає. А коли її немає поруч, то линуть, набігаючи один на одного, спогади: «Бліде обличчя в рамці важкого запашного хутра, її руки сором'язливі та нервові»; «високі підбори ви­стукують пустку на лунких кам'яних сходах»; «спідниця закочена несподіваним рухом коліна; білий мережаний край спідньої сорочки задерто понад міру, паву­тина панчох на ногах»; «оливкового кольору овал обличчя і спокійні, м'які очі».

I. Дитячі роки майбутнього письменника. (Народився 2 лютого 1882 р. в м. Ду­бліні у багатодітній сім'ї податкового інспектора. Життя родини Джойсів було сповнене нестатків. Від матері син перейняв католицький устрій думок, від батька — зацікавленість проблемами політичного життя Ірландії.)

II. Освіта. (Незважаючи на скрутне матеріальне становище родини, здобував освіту спочатку у єзуїтському пансіоні, школі Християнських братів, престижному Бельведер-коледжі, а потім — на філологічному факультеті Дублінського університету. Захоплювався історією, мовами, античністю, цікавився мисте­цтвом, зачитувався творами Л. Толстого, Г. Гауптмана, Г. Ібсена. У студентські роки зблизився з видатними представниками дублінської творчої інтелігенції, захопленої ідеями національного відродження.)

1. Яка основна ознака модернізму?

До основних ознак модернізму належать, по-перше, граничне неприйняття за­хідної цивілізації, її впливу на моральний стан людини: людина, не сприймаючи такого світу, дійшла межі, а відчай призводить до саморуйнування. По-друге, не­реалістичні методи відображення дійсності через суб'єктивне сприйняття.

2. До якої літературної традиції належить творчість Дж. Джойса?

Усе, що написав Джеймс Джойс, належить до традиції філософської літератури, яка започаткована творами Данте, В. ІІІекспіра, Й. В. Гете, продовжена творами Л. Стерна, Г. Мелвіна, А. Франса, Г. Джсймса.

Видатний ірландський письменник Джеймс Джойс народився 2 лютого 1882 року в Дубліні, в інтелігентній сім’ї. За наполяганням матері вступив до ієзуїтського коледжу. Закінчивши його (і відмовившись від прийняття духовного сану) і Дублінський університет, він здобув блискучу на той час освіту. З 1904 року разом із дружиною, Норою Барнакль, покинув Ірландію, щоб, як він сам заявив друзям, лише там, за межами Ірландії, сказати правду про неї. В 1912 році зробив спробу повернутися на батьківщину. Спроба закінчилася скандалом: видавець, який підрядився видати збірку оповідань Джойса «Дублінці» (видана в 1914), злякавшись критики в ній ірландського буття, не просто відмовив молодому авторові, а й … спалив чорновики! З прокльонами Джойс удруге покидає Ірландію, цього разу - назавжди. А через сімдесят років, за рішенням ЮНЕСКО, в усьому світі урочисто відзначалося сторіччя з дня народження письменника і в ювілейному спискові Комітету було зазначено: «Джеймс Джойс - класик ірландської літератури XX століття, майстер психологічно тонких новел у збірці оповідань «Дублінці».

План

1. Життєвий шлях Джеймса Джойса.

2. Світоглядні й естетичні позиції письменника.

3. Новаторство Джойса-модерніста: потік свідомості, ремінісценцій, елемент пародійності.

4. Психологічне есе “Джакомо Джойс”.

Проблему виховання можна називати однією з провідних в англійській літературі. І Чарльз Діккенс не був у цьому першовідкривачем, але він знайшов свій шлях розв'язання проблеми, показавши лондонське дно без романтизації.

Роман Ч. Діккенса про пригоди хлопчика, у якого відняли навіть ім'я матері,- цетвір високого гуманістичного смислу. Письменник примушує по-новому подивитися на загальноприйняті поняття про порядність, респектабельність, якими так пишалися його сучасники. Безумовно, зовнішні прояви гарного виховання важливі, але що за цими манерами, що за білим жилетом?

Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Ч. Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість "Різдвяна пісня у прозі".

Твір за повістю Ч. Діккенса: Різдвяна пісня в прозі. Припустимо, ми нічого не знаємо про Скруджа, крім того, що він йде до «клопітно харчевні», де їсть «свій тоскний обід», а потім повертає в самотню обитель, де «похмура анфілада кімнат займала частину невисокого понурого будинку. А на дворі темно, хоч око виколи … і на всьому лежав такий товстий пласт інею, що здавалося, там засів сам лихий дух негоди, заглиблений у свої важкі роздуми ». Які висновки з цього можна зробити? Скрудж - людина глибоко нещасний, в житті він не досяг успіхів, перебивається з хліба на воду. Так? Нічого подібного!