Дві віри - селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки "Жовтий князь")

І. Роман В. Барки "Жовтий князь" - перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка - український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман "Жовтий князь" про ці страшні події. Назва роману символічна: образ Жовтого князя - це образ демона зла, який завдає руйнації і спустошення, смерті.)
ІІ. "Жовтий князь" В. Барки - відверта розповідь про трагедію голодомору 1933 року.

Жовтий князь... Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки "Жовтий князь" — це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну.

У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку невимовно трагічної долі українського народу. Сьогодні, читаючи цей твір, важко відтворити в уяві ту жахливу чорну біду, що охопила Україну і викинула її з^ межі елементарного людського буття. Та й як це можна: забрати у людей хліб, плід їхньої кривавої праці, і звалити його в зернопунктах або просто під відкритим небом? Як можна було спокійно спостерігати, як люди вмирали з голоду в той час, коли їхнє зерно у них на очах проростало, цвіло, пропадало? Як можна було стріляти в голодних людей, що намагалися взяти хоч жменьку того дорогоцінного зерна для своїх замучених дітей?

"Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива..."

Голодомор 1932—33 рр. — одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя запам'ятали жахи цих років. Одним зі свідків страшних подій був письменник В. Барка. Довгі роки він носив у собі тяжкі спогади, але згодом відобразив їх на папері у своєму романі "Жовтий князь".

Василь Барка — це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману "Жовтий князь". До речі, всі критики констатують, що у своїх романах "Рай", "Жовтий князь" та інших Василь Барка, якщо можна так сказати, більш "матеріальний", бо звертається до реальних сторінок історії рідної землі, пише про те, що болить особисто йому.