Лексика — словарний склад мови.
Слово має лексичне значення. Лексичне значення — це те, що слово означає.
Слова, що мають тільки одна лексичне значення, називаються однозначними.
Квасоля — Городина, овоч.
Слова, що мають два та більше лексичних значень, називаються багатозначними.
Томат — 1. Овоч.
2. Соус із цього овоча.
Багатозначні слова можуть уживатися в прямому значенні (буквальний зміст слова) і переносному (лексичне значення слова переноситься на інший предмет або явище за їх схожістю).
Прям. Перен.
Золота каблучка — золотий голос.
За лексичним значенням слова утворюють такі групи:
1. Омоніми — слова, однакові за звуковою формою, але зовсім різні за лексичним значенням.
Лайка1 — порода собаки.
Лайка2 — брутальне слово.
2. Синоніми— слова, різні за звуковою формою, але близькі за лексичним значенням.
Молодий — юний.
3. Антоніми — слова, протилежні за лексичним значенням.
Молодий — старий.
Лексика української мови складає групи за такими ознаками:
1. За походженням:
| Власне українські | — | запозичені (іншомовна) |
| хата | філософія | |
| батько | театр |
2. За сферою вживання:
| Загальновживані слова | — | професійні слова |
| небо | ін’єкція | |
| учень | мольберт |
3. За часом вживання:
| Застарілі слова | — | нові слова (неологізми) |
| князь | біоніка | |
| очіпок | супермаркет |