Кожна дитина мріє про свій дім, про свою сім’ю, і їй хочеться, щоб реальне життя було яскравим і радісним. Але людина дорослішає й поступово розуміє, що не все так гарно в житті. Як же зробити свій дім справжнім, а не ляльковим, як наповнити його щирими почуттями і радістю? Над цим замислювався норвезький драматург Генрік Ібсен у драмі “Ляльковий дім”. Отже, тема нашого уроку: “Таємниця сімейного щастя” (Моральні проблеми у драмі Г Ібсена “Ляльковий дім”). А епіграфом стануть слова Нори, якими закінчується п’єса. Вони є загадкою письменника, яку ми повинні розгадати: “…Треба, щоб сталося чудо із чудес, щоб співжиття насправді стало шлюбом”.

Зав’язка твору це поява Крістіни Ліпне і Нільса Крогстада в домі Хельмерів. Крістіна за допомогою Нори отримує місце роботи. Крогстад теж вимагає допомоги. Розвиток дії — Крогстад шантажує Нору. Нора в розпачі шукає вихід із складної ситуації і не знаходить його. Кульмінація — лист Крогстада. Торвальд дізнався про злочин Нори, а Нора почула правду про Торвальда. Розв’язка — розпад сім’ї. Нора йде з дому.

Письменники останніх десятиліть XVIII — початку XIX ст. показали красу і чарівність першого дотику руки, першого поцілунку, першого почуття. Минуло кілька десятиліть, і романтичні образи подорослішали, перетворившись на “типових героїв у типових обставинах”, а кінець XIX ст. засвідчив кризу високого кохання. ГІбсен, а дещо пізніше Метерлінк і Шоу, Брехт і Чехов показали епоху на зламі двох століть як добу, коли серця розбиваються, а не з’єднуються. XX століття, взагалі, стало століттям незустрічі, нелюбові, нещастя. І хто знає, як подолати таку коротку відстань від серця
до серця?

Тема твору — зображення духовного занепаду суспільства, яке ілюструє приклад руйнування сім’ї Нори і Торвальда. Проблематика твору — проблеми сім’ї, духовної єдності людей, честі, кохання, правди, совісті, дружби, людської гідності. Ідея твору — заклик до збереження сімейних і відновлення загальнолюдських цінностей. Драма показує реальне життя і реальні образи, які наповнюються узагальнюючим змістом. Зображено соціальне становище жінки і сім “і у другій половині XIX ст. Сім’я стає критерієм оцінки суспільства. Гідність персонажів вимірюється не тільки соціальними законами, а й законами моральними. Особливістю п’єси є її глибокий психологізм.

Символіка, пов’язана з Різдвом, набуває особливого значення. Дім — своєрідна художня модель у драмі ібсена. Це місце, де руйнуються людські відносини, але ще живе надія на їхнє збереження. Саме дім Хельмерів поєднав Крістіну і Крогстада, які, можливо, стануть щасливими. У домі Хельмерів залишаються діти Нори — запорука її повернення, яке може дати новий шанс їхній сім’ї, якщо Торвальд і Нора внутрішньо зміняться.